Історія хорунжого «Спайдера», який 11 років виховує азовців

5 травня 2025 року «Азову» виповнюється 11 років. У цей день 2014 року Андрій Ігнатюк (Спайдер) з кількома десятками інших бійців вирушив до Бердянська, щоб отримати зброю. Відтоді біографія «Спайдера» (тепер уже начальника хорунжої служби) — невіддільна від життя підрозділу.

11 років тому в складі МВС офіційно утворився батальйон «Азов». У вересні 2014 року він став полком, у 2023 році — 12-ю бригадою спецпризначення у складі Нацгвардії. А у 2025-му на його основі сформувався 1-й корпус НГУ «Азов».

Спочатку «Спайдер» був солдатом-піхотинцем, потім став командиром відділення, командиром взводу, заступником командира роти, а потім служив в управлінні «Азову». У 2016 році долучився до створення хорунжої служби.

«Ми почали з того, що вводили традиції. Кожен підрозділ, який поважають у світі, має свої традиції. У нас почали з'являтись вечори пам'яті полеглих. Ми будували систему, схожу до тієї, що була в українському Війську Запорізькому і пізніше в УПА. Ми брали історичний контекст», — згадує військовий.

«Спайдер» разом з іншими хорунжими готував лекції про історію України, козацтво, військові традиції та дисципліну. У 2017 в «Азові» створили школу для хорунжих, а у 2021 році — широку навчальну програму для бійців. Тільки за 2021 рік хорунжі провели 726 академічних годин роботи.

«Ми розуміли, що насамперед має бути повага до наших загиблих і приклад елітарності. Щоб люди мотивувалися захищати свою країну. Це давало свої результати. Бійці набагато більше розуміли те, чого, можливо, не знали зі школи чи інституту. У нас людям давали вибір, як розвиватися. Бійці часто підходили після лекцій і питали, що їх цікавило. Це нормальний розвиток для військових, щоб вони вміли думати, контролювали свої емоції та розуміли, заради чого борються».

24 лютого 2022 року Андрій Ігнатюк зустрів у Маріуполі. Усі хорунжі воювали проти ворога, один із них загинув у міських боях. Перед виходом з «Азовсталі» «Спайдер» викачав фото і базу лекцій, напрацьованих за 2 роки, а також вивіз хоругву, яку й нині зберігає.

Хорунжий виходив з меткомбінату 20 травня 2022 року, разом з офіцерським складом. Спочатку утримували в Оленівці, потім перевели у Донецьке СІЗО. «Скажу, що всі інтерв'ю, які зараз записуються з полоненими військовослужбовцями — це фарс. Наші хлопці робили все для того, щоб зберегти людей. До всіх азовців ставились кровожерливо. У всіх місцях утримання ставилися однаково гидко. Всюди були тортури».

У полоні триматися допомагали приклади історичних постатей: «Я згадував Юрія Шухевича, який багато років просидів у радянських тюрмах, але не відмовився від свого батька. Розуміння того, що боротьба продовжується, найбільше стримує людину від моральних падінь».

«Спайдер» повернувся додому в рамках обміну 6 травня 2023 року. Зробив дві операції, відновив вагу і знову повернувся до служби. «Так, є багато проблем зі здоров'ям, які треба підліковувати, і наслідки полону даються взнаки, але у нас люди на «Азовсталі» тричі після поранення в стрій ставали, то чого я маю вдома сидіти».

«Азов» показав усьому світу, як можна завдяки самовіддачі, самовдосконаленню і відсутності радянського підходу вистояти проти у десять разів переважаючих сил, без ППО, корабельного озброєння, підкріплення. Військовий з 11-річним досвідом планує й надалі служити в «Азові», поки не повернеться в український Маріуполь.

«Сумно зараз згадувати хлопців, яких нема. І дуже сумно за хлопців, які в полоні. Ми занадто близькі, щоб забувати одне одного. У мене є мотивація залишатися на службі, щоб з почестями були поховані всі, хто загинули в Маріуполі. Хочу у військовій формі повернутися в Маріуполь. І мрію, щоб всі наші побратими повернулися з полону».