Хто такі хорунжі? Як в «Азові» створили альтернативу радянським замполітам
Аналітика

Хто такі хорунжі? Як в «Азові» створили альтернативу радянським замполітам

12 січня 2020 р.

Відсутність державної програми мотивації бійців змусила діяти добровольців. У 2015 році в полку «Азов» утворили хорунжу службу — за козацькою традицією, а не радянською.

Ми живемо в добу гібридних війн, отже весь час (як на фронті, так і в тилу) фактично перебуваємо на лінії гібридного зіткнення. Характер сучасних воєн вимагає ідеологічної мотивації бійців. Ідеологічно вмотивоване військо воює на порядок краще, натомість невмотивований боєць в умовах гібридної війни не просто неефективний, він навіть може являти собою загрозу.

Тож мотивація бійців в умовах гібридної війни — це не просто одна з задач командування, це справа загальнонаціонального значення. На жаль, сьогодні в Україні на державному рівні цим ніхто не займається. Посади заступників командира по роботі з особовим складом у вітчизняних військових частинах за інерцією продовжують існувати.

Відсутність не те що державної програми, а навіть банального бачення проблеми на державному рівні, змусила діяти нас, добровольців-волонтерів. Як захист від гібридних загроз ще в 2015 році в полку «Азов» ми утворили полкову хорунжу службу. Назви «політрук», «замполіт» чи «офіцер-виховник» не можуть в повній мірі охопити функціонал бійців, що здійснюють роботу з особовим складом, вони ідеологічно неприйнятні й морально застарілі.

Саме тому ми вирішили звернутися до козацької термінології. Обрана нами назва «хорунжий» звісно не має прямих аналогій в історичному Війську Запорізькому, але вона сигналізує про зв'язок носія такого звання з найсвятішим, що є в підрозділі — бойовим знаменом-хоругвою, уособленням честі військової формації.

Кардинальною відмінністю добровольців-хорунжих від кадрових замполітів стала активна участь у житті своїх підрозділів. Хорунжі несуть службу разом з особовим складом, а не при штабах.

Восени 2017-го ми організували школу для підготовки хорунжих, давши їй ім'я головного ідеолога ОУН підполковника Миколи Сціборського. Школа була чисто волонтерською ініціативою. Програма школи включала військову психологію, військову педагогіку, військову історію, риторику, лідерство і ряд інших курсів.

Досвід роботи хорунжих впевнено показує, що якісна робота з особовим складом не тільки усуває внутрішні протиріччя в підрозділах, але й мінімізує побутові проблеми, пов'язані з людським фактором. Перемога України в війні можлива лише якщо система, подібна хорунжим, перетвориться з волонтерської ініціативи окремих бійців з окремих підрозділів у частину державної програми реформування силових структур.