Хорунжий «Азову» Доцент про мобілізацію, мотивацію та головний рецепт перемоги

The Page поговорив із хорунжим лейтенантом «Азову» Владиславом Дутчаком (Доцентом) про мобілізацію, мотивацію військових, подолання радянських пережитків в армії та державі.

На питання «Чим зазвичай займається хорунжий?» Дутчак відповідає: «Це якраз коріння «Азову». Від самих початків підрозділ формувався з людей, які були далекі від тогочасної української армії, яка несла в собі рудименти совка. Тому ті хлопці ніколи б не потерпіли навіть думки про те, що буде якийсь політрук. Отже, треба було звернутися до нашої спадщини, і ми знайшли відповідність — хорунжий, який оберігає полкове знам'я, є носієм традицій, піклується про моральний стан бійців та дисципліну і власним прикладом заохочує».

«На відміну від політруків росії, наші хорунжі за спинами бійців ніколи не ховалися. Наприклад, під час оборони Маріуполя двоє з чотирьох хорунжих загинули. І зараз Хорунжа служба розростається, збільшується кількість людей, які бажають служити».

Про тотальну мобілізацію: «Коли мене питають, чи повинні воювати всі, я завжди кажу, що не всі. А от підготовленими мають бути всі. Ми повинні говорити, що це мобілізація всього суспільства задля перемоги, і кожен повинен працювати на своєму місці для перемоги. Це насамперед єдність суспільства та справедливість, якої воно гостро потребує».

«Якщо буде відчуватися справедливість, це приведе до солідарності, а це прямий шлях до перемоги. І навпаки: якщо у нас не буде в суспільстві солідарності, не будемо один одного підтримувати проти ворога, ми розвалимося самі».

Про мотивацію в «Азові»: «Насамперед у кожній бригаді існує вертикальний зв'язок. Хорунжі постійно їздять у всі підрозділи і спілкуються з особовим складом про життя, їхні проблеми, чого бракує. Ця інформація узагальнюється і доноситься до командира. Це дає усвідомлення рядовому, що про нього пам'ятають, ним опікуються і він є частиною величезної сім'ї».

«Досвід бригад, як наша, слід масштабувати. Школа Коновальця вже готує рекрутів і для ЗСУ, і для НГУ. Хорунжа школа імені Миколи Сціборського, що працювала тільки на «Азов», вже готує людей і для інших підрозділів. До нас звертаються інші підрозділи, і не лише з НГУ. Ми завжди готові ділитися».

Про перемогу: «Я стверджую, що нам потрібні дві речі зараз: не боєголовки, не ядерна зброя — а солідарність і справедливість. Якщо ці два компоненти ми досягнемо в суспільстві, буде єдність, нас не зламають».

«Велика мета — зробити Україну великою державою. Не в розумінні географічному. А самодостатньою державою, вітриною досягнень європейської цивілізації. Ми повинні стати для тих народів, які перебувають в московському ярмі, вітриною досягнень».