«Держава — це основа»: керівник хорунжої служби бригади «Хартія» Сергій Семенченко

23 серпня 2026 року хорунжій службі бригади «Хартія» буде два роки. Що таке хорунжа служба в сучасному війську, як вона підтримує традиції та бойовий дух військовослужбовців, єднає через чин, символи та імена, — Суспільному розповів керівник хорунжої служби Сергій Семенченко.

«Ми тримаємо прапор, стяг, тільки в духовному розумінні цього слова. Ми займаємося також і освітньо-культурницькою роботою, ідеологічною роботою, навчальним процесом. До корпусу «Хартія», до речі, входить вже шість бригад. Хорунжа служба в нас ділиться на три відділи. Це, в першу чергу, представницький відділ, який займається начиткою лекцій в університеті, в органах місцевого самоврядування, тобто представляє як бригаду «Хартія», так і хорунжу службу. Навчальний відділ займається навчальним процесом, не тільки з новобральцями, а й офіцерами управління бригади, з офіцерами батальйонів, з сержантським складом і з солдатським складом».

«Основна мета хорунжої служби — закласти в голову воїна фундамент, для чого йому воювати, з ким ми воюємо, навіщо ми воюємо і дійти до того, що в основі цього лежить не тільки країна, а й держава. Ми повинні донести, що держава — це основа і ми воюємо за свою державу. Якщо буде в нас своя держава, ми збережемося як нація взагалі».

Щодо критеріїв відбору до хорунжої служби: «Це досить складний критерій. В першу чергу, це морально-психологічний. Людина повинна бути патріотом своєї держави. Другий критерій — це вища історична освіта або політологічна. Третій критерій — людина повинна здати екзамени. І вже потім четвертий критерій — в процесі, коли вона прийшла в хорунжу службу, якщо людина не буде на протязі трьох місяців відповідати цим критеріям, є інші підрозділи, в яких вона може продовжити службу».

Кілька тернополян-істориків доєдналися до хорунжої служби: Володимир Бірчак — два поранення, три контузії; Сергій Волянюк — кандидат історичних наук, поранення і кілька контузій; Володимир Пукач. Ці хлопці поранені, вони займаються зараз освітньою роботою, викладають у тому числі в зоні бойових дій.

Семенченко сам — волонтер з 2014 року, контрактник з 2015-го (бригада «Рубіж»). 26 лютого 2022 — у 72-й окремій механізованій бригаді ім. Чорних Запорожців: Броварський, Бахмутський напрямки, Вугледар.

«Взагалі в «Хартії» закладено цілий список ритуальних традицій. Це, починаючи від приходу новобранця, який проходить БЗВП і потім адаптацію. Це пробіжка на хартійський шеврон. Це вогневе дійство, здача на берет, вшанування загиблих в обов'язковому порядку».

Про меморіалізацію: «Нам потрібно своє меморіальне військове кладовище під Києвом. Воно існує. Там «Хартія» похоронила одного з своїх перших бійців — Сергія Либенського, Героя України. Воно буде на зразок Арлінгтонського в Сполучених Штатах Америки, де все акуратно, все чітко. Немає різниці, чи ти капрал, чи ти генерал Паттон».

«Що би ви сказали тим, хто зневірився на п'ятому році війни? Все дуже просто: не хочеш годувати свою армію, воювати за свою країну, — будеш воювати за чужу країну і годувати чужу армію. Легко не буде, добре жити ми вже не будемо, наше покоління. Але діти наші повинні жити і будувати нову державу краще, ніж ми».